Мої уроки

Конспект  уроку

            зарубіжної  літератури   у 8 класі 

        Барбара Космовська  «Буба».    

Художній світ Б. Космовської.

Батьки – діти, діди – онуки. Ідея поваги й любові 

до людини.  Сімейні цінності

 2016 рік

Тема  уроку:         Барбáра Космовська «Буба». Художній світ

                       Б. Космовської. Батьки-діти, діди-онуки.
                       Ідея поваги й любові до людини.

                       Сімейні цінності у творі.

Мета уроку:     ознайомити учнів із особистістю й творчістю  

                           польської письменниці Б.Космовської, 
                          формувати навички аналізу художнього тексту, 
                      виховувати повагу до родинних традицій, звичаїв.

Тип уроку:        засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Б. Космовської, виставка творів

                      письменниці,  музична композиція «Родина» 
                      на  слова Вадима Крищенка

                               Епіграфи:   Сім'я - один із шедеврів природи
                                                                                          Джордж Сантаяна
                                                                               Тільки родина, як зірка єдина
                                                                            Твій порятунок – надійний причал
                                                                                                          Вадим Крищенко

Хід уроку

І.  Організаційний момент.

II. Повідомлення теми, мети уроку.

1.Мотивація навчальної діяльності.

Прослухайте у виконанні Назарія Яремчука музичну 
композицію «Родина»  (слова Вадима Крищенка, музика 
Олесандра Злотника)

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний причал.

                                                                                         

Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
- Запитання до класу :

Як пов`язана пісня «Родина»  з темою нашого уроку?      
   (Відповіді учнів)

2. Бесіда за запитаннями:

-Що таке сімейні цінності? Які вони в сучасному суспільстві?

  (Відповіді учнів)

3. Слово вчителя.

Усе найкраще, що є на землі, починається з родини. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. Мамина ласка, бабусина доброта, дідусева мудрість, тепло хатнього затишку у колі рідних на все життя залишають глибокий слід у душі та серці кожної дитини.

III. Робота над темою уроку

1. Слово вчителя.

Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Адже родина – це найрідніші, найближчі люди, які допомагають нам у складних ситуаціях, які дарують нам тепло і яких ми дуже любимо. Родина – це безпечний і затишний рідний дім, це наш маленький світ, в якому все дороге, звичне і зрозуміле. Cправжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога. Це коли кожна людина унікальна та незамінна, як і те, що вона привносить у сім’ю. Це бабусині казки та смачні пироги, це мамина турбота, батькова допомога. Родина – це коли навіть твоя домашня тваринка – її повноцінний член.
2.  Настанова на роботу.

Сьогодні ми будемо працювати над твором польської письменниці Барбари Космовської «Буба», щоб з`ясувати роль родини у вихованні найважливіших цінностей моралі, щоб розібратися, яку сім’ю можна назвати щасливою, як зробити так, щоб в родині всі почували себе затишно та комфортно.

3. Слово вчителя.

Популярна польська  письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії – підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі – розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’ять про власну молодість та власні помилки – це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства.

Послухайте інтерв'ю з письменницею.

4. Інтерв’ю з письменницею Б. Космовською.

Журналіст:

 –Звідки черпаєте сюжети? Чи герої мають реальних прототипів?

Б. Космовська:

 – Усе вигадую. Хоча без особистого не обходиться. Коли я писала «Бубу», зумисне зробила її маму письменницею, з єдиною різницею, що вона пише фатальні романи. Таким чином я намагалась себе скарикатуризувати. Для виправдання  додам, що я знала, у якій школі і в якому класі вчаться мої дівчата, хоч і не відвідувала батьківські збори.                                     

Журналіст:

 – А хто це робив?

Б. Космовська:

– Я делегувала туди чоловіка, який завжди повертався щасливий і казав, що ще ніколи не бачив стільки добрих оцінок, і що з інших дівчат нічого доброго не  виросте. Мовляв, безхарактерні відмінниці. Він вважав, що не можна бути у всьому кращими. Ми на відміну від дітей були нормальними: я добре знала літературу, чоловік – математику. А вони – добре знають усе, тобто нічого. Хоча згодом вони  таки знайшли кожна свій шлях.

Журналіст:

– Кому даєте читати рукописи?

Б. Космовська:

– Випробовую на доньках. Найчастіше критично читає свіжі рукописи моя старша – Іва, яка професійно займається перекладами. Вона читає те, що я пишу.

Журналіст:

– Доньки в текстах з`являються?

Б. Космовська:

–  Яскравих прототипів доньок у книжках немає.

Журналіст:

– Один з персонажів роману  «Буба» – мама дівчинки-підлітка, відома авторка жіночих романів. Скільки у вигаданій письменниці від реальної Барбари Космовської, авторки жіночих романів?

Б. Космовська:

– На жаль, я не позбавлена недоліків героїні. Колись впіймала себе на тому, що у вирі роботи  недооцінила  життєві проблеми моїх доньок, ба більше, я їх не помітила! Пишучи «Бубу», вирішила звести рахунки з моїм дорослим світом. Не для того, аби його зневажити чи знищити, а тому, що хотіла чесно сказати молодим: іноді ми, дорослі, теж поводимося як діти.

Журналіст:

– Ви спостерігаєте якусь особливу різницю між молоддю українською і польською?

Б. Космовська:

– Мені здається, що сучасна молодь – складна. Непорозуміння між поколіннями часто виникають з речей не завжди від нас залежних. Ми, дорослі, прагнемо для них як краще, але забуваємо, що це краще не завжди таким є. Тому у книжках я завжди шукаю виправдання для молоді, намагаюся показати їх  як  інший тип людей, що живе на трохи  іншій планеті, і варто було б, щоб дорослі опанувати мову, якою на тій планеті спілкуються. Це багато спрощує. Вони втікають в інтернет  лише тому, що наші мови дуже відрізняються. Вони дуже підпорядковані медіа. Ми мали подвір’я  і книжки в бібліотеці, час на фантазії. Їх  будують комп’ютери, ігри, смаки, моди, журнали… Вони обирають маси, а не нас, бо з ними порозуміються, з нами – не завжди. 

IV. Робота над  текстом.

1. Бесіда на з’ясування первинного сприйняття тексту

 – Які ваші враження від роману ?

 – Що, на вашу думку, буде центром обговорення на нашому уроці? 

2. Бесіда за запитаннями:

 1. Які вічні теми порушені у творі?

 2. Наскільки і для кого ці теми актуальні, суспільно значущі чи

     становлять частковий інтерес?

  З. Які проблеми порушені автором у творі?

  4. Як вирішуються  ці проблеми ?

  5. Як впливає соціальне середовище на дії та вчинки персонажів? 

3. Словникова робота.

Автобіографія (з грец. –  сам, життя, пишу) – опис автором свого особистого життя; художній життєпис. Від мемуарів або щоденника відрізняється наявністю елементів вимислу та узагальнення. Якщо у художньому творі автор використовував події свого особистого життя як вихідний матеріал, опрацьований ним, такий твір називається автобіографічним.

Символ – предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (скажімо, хліб-сіль – символ гостинності). Значення символу домислюється, тому його сприйняття залежить від читачів. Символ багатозначний. Порівняно з алегорією символ більш багатозначний, широкий, дає велику свободу тлумачень. В цілому ж алегорія та символ дуже близькі.                                                    

4. Аналіз тексту

  – Що ви дізналися про Бубу? (Буба — ім'я головної героїні, їй 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою та аніскілечки не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси)

 – У непомітної Буби були помітні батьки. Хто вони? (Мати — відома авторка жіночих романів, тато — ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу)

  – Чи була Буба щасливою, маючи таких відомих батьків? Чому? Доведіть це текстом. (Буба не була щасливою, навпаки, почувала себе дуже нещасною, тому що її батьки настільки заклопотані, що не мали жодного уявлення про доньчине життя.

« Як твої спра­ви, Бу­бо? Усе га­разд?

Бу­ба по­дума­ла, чи бать­кові спа­ло ко­ли-не­будь на дум­ку, що кож­ну роз­мо­ву він по­чинає од­на­ково. Ніби щой­но по­вер­нувся з да­лекої по­дорожі. За­питан­ня, чи все в неї га­разд, бу­ло за­галь­ним, і аж ніяк не за­охо­чува­ло Бу­бу до звірянь».

«Уро­ки зро­била? — так ре­агу­вав на її по­яву бать­ко, ко­ли пох­му­рий і по­гано по­голе­ний, до­лав шлях зі спальні до ту­але­ту.

Він ніко­ли не че­кав, до­ки донь­ка щось ска­же, тож во­на й не відповіда­ла».

«Не впер­ше ма­ти в при­сут­ності донь­ки роз­мовля­ла са­ма із со­бою, своїм тілом, кол­го­тами й пур­пу­ровим свет­ри­ком. Але во­ни настіль­ки рідко зустріча­лися вдо­ма, що дівчи­на бу­ла вдяч­на їй навіть за пос­тать у дзер­калі, яка час від ча­су зу­пиня­ла пог­ляд на доньці, очіку­ючи схва­лен­ня в та­ких важ­ли­вих спра­вах, як колір шар­фи­ка, кот­рий ма­ти са­ме приміря­ла»).

 - А чи були щасливими такі відомі батьки Буби? (Ні, тому що вони уни­ка­ли роз­мов, брехали, дра­ту­валися, утіка­ли од­не від од­но­го, бо в них не­має ча­су для се­бе, а як­що ви­пад­ко­во зіштов­хнуть­ся, скан­дал за­без­пе­чено. Вони краще почуваються за межами родини, на роботі)

 - Буба почувається нещасною тільки через непорозуміння з батьками? (Ні, вона переживає через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради Йольки, найкращої подруги Буби.

«На­решті те, що Адась, той са­мий, з  яким Бу­ба знай­ома з дит­са­доч­ка і яко­го лю­бить, по­чав зустріча­тися з Й­оль­кою. І що він навіть не по­думав піти з Бу­бою на «Міс Сай­гон», хо­ча в неї бу­ли два квит­ки».

«Не­щас­тям на­зива­ла Бу­ба й спра­ву із крип­тонімом «Адась». Бо хло­пець, зда­вало­ся, аб­со­лют­но її не помічав. Як­що й за­питу­вав у неї, то про Й­оль­ку. Як­що ба­лакав, то про Й­оль­ку. А ко­ли дівчи­на ба­чила й­ого на пе­рер­вах ве­село­го й у чу­дово­му нас­трої, то по­руч зав­жди бу­ла Й­оль­ка».

 - Чи можна назвати Йольку справжньою подругою Буби? Чому? (Ні, бо Йолька сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого.

«По Бубі вид­но, що во­на лю­бить сир­ник, – не втри­мала­ся від злос­ти­вого за­ува­жен­ня Й­оль­ка.

– А по мені вид­но, що я люб­лю Бу­бу. І лю­бити­му навіть тоді, ко­ли во­на пог­ли­нати­ме тон­ну сир­ни­ка щод­ня. З род­зинка­ми, – закінчив Мілош, поз­бавля­ючи Й­оль­ку будь-яких ілюзій»). 

 5. Проблемне запитання. Обговорення в групах. Чого не вистачає родині Буби, щоб вона була щасливою?

         (Можливо, якихось традицій, сімейних цінностей).

V. Узагальнення вивченого.

1.  Складання таблиці

	Барбáра Космовська «Буба»
Епоха	Друга половина XX ст. , сучасність
Тема	Стосунки з рідними; непорозуміння з подругами; перша нещаслива закоханість; переживання з приводу зовнішності Буби
Ідея	Батьки не завжди є авторитетом, бо вони недосконалі, можуть помилятися, говорити неправду, мати безліч проблем з дітьми
Проблематика	Сімейні цінності, як подолати проблеми в сім’ї та зробити щасливими всіх членів родини
Автобіографіч-ність твору	Автобіографічний
Наявність прототипів	Дідусь Генрик, добре розуміє онуку, підтримує, пишається нею – точнісінька мама Б. Космовської, Буба нагадує саму письменницю

2. То чи з’ясували ми, що таке сімейні цінності? Які вони 
в сучасному суспільстві?

(Відповіді учнів)

3. Слово вчителя.

Сімейні цінності  – це те, що дійсно важливе, цінне, шановане усіма членами родини. Для більшості з нас сімейні цінності однакові: любов, батьківство, вірність, довіра, зв'язок з предками, будинок.

Сімейна цінність – це те, що відрізняє одну родину від іншої, служить надбанням  для нащадків, предметом гордості та поваги до старших поколінь. Сімейні цінності потрібно виховувати саме з раннього віку через розповіді про минуле сім’ї, її історії.

VI. Підведення підсумків уроку.

1.    Бесіда:

 – З творчістю якої письменниці ви познайомились на уроці?

 – Чи сподобалася вам книга про Бубу? Чим героїня близька вам, сучасній молоді?

2.    Заключне слово вчителя.

     1. Кожна людина має свою родину. І, навіть, якщо рідна людина лише одна, саме вона може допомогти тобі словом, ділом або просто своєю присутністю.  Ще від самого народження нас оточують по-справжньому рідні та щирі люди. Вони дарують нам своє тепло, любов та турботу. Пам`ятайте, що родина – це найголовніше, її треба берегти, щоб тепле родинне вогнище не згасло і зігрівало вас, щоб завжди у вашому рідному домі панувала радісна, щира й душевна атмосфера, щоб на вас завжди чекали ті, хто готовий допомогти, незважаючи на ваші помилки й недоліки. Адже лише рідні можуть зрозуміти те, що недосяжне для сторонніх. І особисто я вважаю, що жити без рідних і близьких так само неможливо, як без води чи сонця. Оберігайте своє родинне вогнище, не дозволяйте йому згаснути, і тоді ви ніколи не будете самотніми!

3. Оцінювання роботи учнів на уроці.

4. Прийом «Букет настрою»

На дошці шість букетів різних кольорів.

- Який букет ви візьмете сьогодні з уроку, чому?

Жовтий букет – світлий, приємний настрій.

Темний букет – сумний настрій.

Зелений букет – душевний настрій.

Синій букет – спокійний настрій.

Червоний букет – активний, творчий настрій.

Фіолетовий букет – натхненний настрій.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Підготувати розповідь про  сімейні цінності своєї родини.

2. У вас, я гадаю, є свої улюблені сучасні автори. Розкажіть про них, презентуйте твори, які ви читаєте. Форма представлення будь-яка: презентація, буклет, буктрейлер, усна розповідь, міні-твір.